Watchdoc

Проєкт Закону про внесення змін до КК України щодо посилення відповідальності за незаконне виселення з житла

Дата/номер реєстрації: 4333 від 06.11.2020

Авторський колектив:  Дмитрук А.Г. (Слуга народу), Павлюк М.В. (Слуга народу) та ще 12 співавторів
Профільний напрямок: Правова політика, профільний комітет - Комітет з питань правоохоронної діяльності

Стан розгляду: 10.11.2020 направлено на розгляд Комітету

Короткий опис аналізу змісту законопроєкту


Позитивні аспекти:

  • Удосконалення ст. 162 КК шляхом посилення кримінальної відповідальності за незаконне виселення із житла

Потенційні ризики:

Змінами до ст. 162 КК України виноситься в окремі частини третю і четверту питання визначення кримінальної відповідальності за незаконне виселення із житла, та якщо це незаконне виселення вчинено за попередньою змовою групою осіб або службовою особою із застосуванням насильства або з погрозою його застосування.

Згідно із ст. 311 ЦК України, якою визначено право на недоторканність житла, встановлено, що фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом. Одним із способів, встановлених законом є примусове виселення, яке здійснюється на підставі рішення суду.

Ст. 109 ЖК України встановлено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Чинне законодавство не містить визначення поняття
«незаконне виселення».

Відповідно до рішення КСУ від 26.02.2019 № 1-р/2019 з метою забезпечення принципу юридичної визначеності, для законів важливими є забезпечення вимог визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.

Отже, відсутність в частині третій ст. 162 КК України (в редакції проекту закону) єдиного розуміння поняття «незаконного виселення» не дозволятиме кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як це конкретне кримінальне правопорушення та може створювати ризики зловживань збоку правоохоронних органів при визначенні кваліфікації злочину.

Крім того, зважаючи на те, що у частині третій не визначено перелік дій, під якими розуміється «незаконність виселення», це унеможливить застосування частини четвертої цієї статті (у редакції проекту закону), яка чітко пов’язана з «вчиненням дій, передбачених частиною третьою цієї статті».

Наслідки прийняття законопроєкту для політичної, соціально-економічної та інших сфер:


Позитивні:

Посилення кримінальної відповідальності за незаконне виселення із житла, а також встановлення кримінальної відповідальності за вчинення таких протиправних дій за такими кваліфікуючими ознаками як: вчинені за попередньою змовою групою осіб або службовою особою чи із застосуванням насильства

Негативні:

Порушує принцип юридичної визначеності, що створюватиме ризики зловживань з боку правоохоронних органів


Потребують доопрацювання