Watchdoc

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя

Дата/номер реєстрації: 2710-1 від 16.01.2020

Авторський колектив: Власенко С.В. («Батьківщина»)

Профільний напрямок: Правова політика, профільний комітет - Комітет з питань правоохоронної діяльності

Стан розгляду:
20.01.2020 направлено на розгляд профільного комітету (не розглядався)
07.04.2020 – висновок Комітету з питань антикорупційної політики – відповідає вимогам антикорупційного законодавства
17.06.2020 – висновок Комітету з питань інтеграції України з ЄС – положення проєкту Закону не підпадають під дію міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції
31.01.2020 – висновок ГНЕУ – за результатами розгляду у першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання

Короткий опис аналізу змісту законопроєкту


Позитивні аспекти: 

Потенційні ризики:

  • Зміст доповнення до ч.5 ст. 383 КПК в частині встановлення права судді на винесення прямого мотивованого одноосібного вироку на будь-якій стадії судового розгляду, якщо в ході розгляду кримінального провадження є беззаперечною та очевидною недоведеність вини підсудного, повністю нівелює ідеологію законопроекту щодо участі присяжних. Це створює корупційні ризики винесення «замовних» вироків суддями у кримінальних провадженнях
  • Визначення у ч. 6 ст. 383 КПК положення щодо заборони перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, винесеного на основі вердикту суду присяжних, створює ризики порушення прав людини, відносно якої прийнято судове рішення. У разі нововиявлених обставин рішення має бути переглянуте з їх урахуванням незалежно від того, чи судове рішення приймалося з чи без присяжних, адже нововиявлені обставини можуть доводити невинуватість особи тощо
  • Змінами до ч. 6 ст. 387 КПК пропонується передбачити (поряд з правом на 3 вмотивовані клопотання) й право сторони захисту та обвинувачення на невмотивовані запити про відвід 3 присяжних. Зазначене створює ризики безпідставного затягування, зокрема, зі сторони захисту, розгляду справи у судді
  • Встановлення у ч.12 ст. 387 КПК положень щодо того, що у випадку, якщо в матеріалах кримінального провадження містяться відомості, які становлять охоронювану законом таємницю, присяжні складають письмово присягу про її нерозголошення, прямо суперечать принципам роботи з відомостями, що містять державну таємницю, викладеним у ЗУ «Про державну таємницю», а також у ст. 517 КПК (до участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації). Це створює ризики розголошення особою, яка не має відповідної форми допуску та доступу до матеріалів, отриманої в установленому законом порядку, державної таємниці та порушення режиму секретності в цілому
  • Відсутність визначення конкретного переліку персональних даних, до яких отримуватимуть доступ. Державна судова адміністрація України та її територіальні органи з Реєстру інформацію про виборців, створює ризики необмеженого використання персональних даних осіб та їх розголошення

Наслідки прийняття законопроєкту для політичної, соціально-економічної та інших сфер:


Позитивні: 

Негативні:

  • Порушення прав особи на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, якщо таке рішення було винесено на основі вердикту суду присяжних;
  • Отримання особами з числа присяжних доступу до секретної інформації без наявності встановленого ЗУ «Про державну таємницю» доступу до державної таємниці створює ризики розголошення державної таємниці;
  • Необмежене використання персональних даних, які містяться в Реєстрі інформації про виборців.
Небезпечні