Watchdoc

Проєкт Закону щодо встановлення відповідальності за порушення вимог санкційного режиму, діючого на захист нацбезпеки і територіальної цілісності України

Дата/номер реєстрації: 4002 від 01.09.2020

Авторський колектив: Монастирський Д. А. (IX скликання), Мінько С. А. (IX скликання), Бакумов О. С. (IX скликання) та ще 9 співавторів
Профільний напрямок: Правова політика

Стан розгляду: Надано подання Комітету про розгляд

Короткий опис аналізу змісту законопроєкту


Позитивні аспекти:

Маловірогідно, але варто зауважити, що відповідний механізм притягнення до кримінальної відповідальності надасть змогу органам державної влади притягати до відповідальності суб’єктів, що порушують «санкційний режим».

Потенційні ризики:

Метою законопроекту є законодавче закріплення здійснення контролю і нагляду за дотриманням законодавства про санкції і запровадження фінансової та кримінальної відповідальності за порушення встановлених обмежувальних заходів (санкцій). Проте норми, які пропонуються з ціллю встановлення кримінальної відповідальності за умисне порушення вимог законодавства щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), виписані слабко з точки зору юридичних формулювань.

Більше того, зміни до статей Кримінального кодексу розповсюджуються як на суб’єктів в середині країни, так і закордоном. Тому сумнівно, що застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб у випадку вчинення їх уповноваженою особою від імені та в інтересах відповідної юридичної особи кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209-2 Кримінального кодексу України, є реальним. При цьому, пропонується покласти функції нагляду і контролю за відповідним напрямком на спеціальний уповноважений державний орган, визначений Кабміном. Не до кінця зрозуміло, який саме орган з вертикалі виконавчої влади зможе реалізувати відповідні функції. Окрім цього, пропонується запровадити фінансову відповідальність за порушення законодавства про санкції. Проте застосування цих норм під великим сумнівом, тим більше зважаючи на орган досудового розслідування (орган правопорядку), що буде розслідувати відповідні випадки – СБУ.

Задля повноцінного функціонування відповідного механізму санкцій за порушення «санційного режиму», норми, запропоновані законодавцем, мають бути виписані більш чітко. Інакше, це перетвориться в черговий «мертвий» механізм з відповідними нормами по ряду законодавчих актів.

Окрім цього, варто зауважити на змінах до статті 216 Кримінального процесуального кодексу, де пропонується віддати відповідні злочини щодо «санкційного режиму» до слідчих СБУ. Загалом, СБУ в якості майбутньої спецслужби взагалі не має займатись розслідуваннями, втративши статус органу правопорядку. Слідством в СБУ займатись не мають.

Наслідки прийняття законопроєкту для політичної, соціально-економічної та інших сфер:


Позитивні:

Можливо, але сумнівно, збільшення надходжень в державний бюджет від фінансових санкцій, які будуть накладатися на суб’єктів, що порушують «санкційний режим».

Негативні:

Законопроєкт не дасть зазначеного результату, як наслідок прийнятна ідея знову буде похована в процесі її імплементації.
Корисні Потребують доопрацювання