Watchdoc

Проєкт Закону про пенітенціарну систему

Дата/номер реєстрації: 5293 від 22.03.2021

Авторський колектив: Шмигаль Д. А. (Кабінет Міністрів України) 

Профільний напрямок: Правова політика

Стан розгляду: 25.03.2021 – Надано для ознайомлення

Стислий зміст законопроєкту


Законопроєкт визначає правові основи функціонування пенітенціарної системи, її завдання, повноваження, структуру, а також визначає правовий статус її персоналу.

Потенційний вплив


Позитиви: 

Системний законопроєкт, який визначає правові основи функціонування органів і установ у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

Негативи:

1. Законопроєктом пропонується, що у разі приховування фактів про катування або інші види неналежного поводження персоналом органів і установ пенітенціарної системи керівник органу або установи протягом однієї доби з моменту отримання відомостей про зазначені факти зобов’язаний організувати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності відповідно до закону. Катування – це злочин, відповідальність за який передбачена 127 ст. Кримінального кодексу України. Відтак, доцільно, у разі виявлення приховування фактів про катування негайно, але не пізніше 3-ох годин після виявлення, передавати цю інформацію до Державного Бюро Розслідувань.

2. В ч.5 ст.6 законопроекту визначаються функції підрозділів інспектування. Але при цьому вони не забезпечуються належними інструментами для виправлення виявлених ними порушень. Доцільно було б запровадити можливість складання ними документів, про усунення виявлених порушень з обов’язковим виконанням.

3. В ст.8 не вказані завдання та функції Територіальних органів з питань виконання кримінальних покарань.

4. Не має визначення, що таке режим особливих умов, ким він водиться, на скільки часу, ким знімається, що передбачає.

5. Підстава введення «для запобігання втечі з-під варти засуджених та інших осіб, взятих під варту» дуже не чітка та розмита, відтак можливі факти зловживань.

6. Визначено, що До повноважень підрозділів спеціального призначення належать проведення оглядів та обшуків території установ виконання покарань і установ тримання під вартою, особистих речей засуджених та осіб, взятих під варту, оглядів інших осіб та їх речей, транспортних засобів, які перебувають на території об’єктів органів і установ пенітенціарної системи, а також вилучення грошей, цінностей, предметів, речей, речовин і виробів, заборонених до використання засудженими та особами, взятими під варту, на період введення надзвичайного чи воєнного стану, а також режиму особливих умов. Відповідно до КПК обшук – це слідча (розшукова) дія. Чи мають обшуки відбуватись у відповідності до КПК чи має бути передбачена якась інша процедура – не зрозуміло. Також є питання до формулювання цього положення, адже незрозуміло, що відбувається після закінчення дії особливих умов. Заборонені предмети до використання повертаються засудженим, утилізуються, зберігаються як речові докази?!

7. Про кожний випадок залучення керівником територіального органу з питань виконання кримінальних покарань підрозділів спеціального призначення негайно повідомляється прокурору та Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини. При цьому не визначено, якому самому прокурору мають повідомляти про такі випадки.

8. В ст. 9 законопроекту не визначені  завдання та функції установ виконання покарань.

9. Також вказано, що Законом визначаються особливості відвідування цих установ та спеціальні вимоги щодо режиму доступу на їх територію. При цьому порядок доступу так і не визначено.

10. Ст. 25 Випробування – не корелюється з Кодексом законів про працю України. Не визначено, хто такі «наставники», як та ким вони визначаються, які їхні функції та що вони мають робити, якщо кандидат на посаду, який проходить випробувальний термін не належним чином виконує свої обов’язки.  

11. В ст. 36 визначається порядок проведення атестації. Відповідні комісії утворюються керівниками відповідних установ. Це положення має суттєві корупційні ризики. Його варто доповнити залученням представників громадськості до проведення процесу атестації.

12. В ст. 40 вказано, що підставою для припинення служби є наявність відносин прямого підпорядкування близькій особі. Варто зазначити, в якому розумінні вживається термін «близька особа», а також конкретизувати, кого саме в цьому випадку можна звільняти.


13. В ст. 44 зазначено, що особи рядового і начальницького складу органів і установ пенітенціарної системи мають право застосовувати службових собак для припинення масових заворушень і проявів групової непокори осіб взятих під варту, та засуджених. Це вкрай небезпечне положення.

14. В ст. 45 не вказано обмеження для застосування фізичної сили.

Висновок:


Законопроєкт потребує системних доопрацювань в питаннях визначених в потенційних негативних впливах. 


Потребують доопрацювання