Watchdoc

Проєкт Закону про внесення змін до ЗУ "Про СБУ" щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності СБУ

Дата/номер реєстрації: 3196-д від 26.10.2020

Авторський колектив: Завітневич О.М. (Слуга народу), Безугла М.В. (Слуга народу), Верещук І.А. (Слуга народу), Мисягін Ю.М. (Слуга народу), Арахамія Д.Г. (Слуга народу) і ще 6 співавторів

Профільний напрямок: Безпека і оборона, профільний комітет - Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки

Стан розгляду27.10.2020 направлено на розгляд профільного комету
28.10.2020 направлено з поданням Комітету про розгляд

Короткий опис аналізу змісту законопроєкту


Позитивні аспекти:

Проєкт Закону спрямований на підвищення інституційної спроможності СБУ із забезпечення державної безпеки; приведення законодавства України, що регулює діяльність Служби безпеки України, у відповідність із:

  • існуючими на сьогодні викликами, реальними і потенційними загрозами державній безпеці України;
  • прийнятими стратегічними документами у сфері забезпечення державної безпеки і оборони;
  • рекомендаціями міжнародних та європейських партнерів України з питань реформування спеціальних служб внутрішньої безпеки, зокрема рекомендаціями ПАРЄ №№ 1402 (1999), 1466 (2005) та 1713 (2005).

Потенційні ризики:

  • Законопроєкт зберігає за СБУ статус органу досудового розслідування, який підпорядкований Президентові України. Однак, ст. 116 Конституції України встановлює, що заходи по боротьбі зі злочинністю (що включає в себе питання здійснення досудового розсідлувана) покладаються на КМУ. В той же час СБУ є (і буде згідно проєкту) державним правоохоронним органом, на який покладається забезпечення національної безпеки. Згідно рішення КСУ від 16.12.2019 № 7-в/2019 перебування органів досудового розслідування навіть під опосередкованим підпорядкуванням ПУ створює загрозу незалежності цих органів і призводить до концентрації виконавчої влади у ПУ. Зазначене створює чергові ризики порушення конституційних повноважень ПУ і КМУ.

  • Проєктом передбачається встановити, що Перший заступник та заступники Голови Служби безпеки України та начальники регіональних органів Служби безпеки України призначаються на посади та звільняються з посад Головою Служби безпеки України за погодженням з Президентом України. Це положення в проекті суперечить КУ, яка чітко визначає виключний перелік повноважень ПУ. Відповідно до п.14 ч.1 ст. 106 КУ до повноважень ПУ відноситься внесення до ВРУ подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови СБУ.

  • В ст. 7 передбачається, що обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначеному КУ і ЗУ, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань СБУ та співрозмірному рівню небезпеки загрози. Таке формулювання призводить до порушення КУ, ст. 64 якої чітко встановлює, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При цьому, КУ не містить таких правових підстав, як нагальна необхідність, необхідний для виконання завдання обсяг тощо.

  • Ст. 9 проекту пропонується встановити, що в СБУ створюється колегіальний дорадчий орган-колегія, яка визначає шляхи виконання покладених на СБУ завдань, приймає рішення з основних напрямків і проблем оперативно-службової діяльності та роботи з кадрами. При цьому, до цієї колегії крім посадових осіб СБУ, будуть входити інші особи, визначені Президентом України. Це суперечить принципам діяльності СБУ, визначеним в цьому ж проекті, ставить під сумнів політичну незалежність цього органу, викликає питання щодо повноважень Президента стосовно делегування в СБУ невстановленого кола і кількості осіб підпорядкування СБУ Президенту не означає його право на фактичне втручання в діяльність цього органу), які фактично будуть визначати напрямки роботи СБУ, вирішувати питання призначення/звільнення працівників СБУ, будуть мати повний доступ до всієї оперативно-службової інформації СБУ тощо.

  • У ст. 11 проекту пропонується до повноважень СБУ віднести здійснення перевірки осіб у зв’язку з їх призначенням на відповідальні та особливо відповідальні посади в органи державної влади, осіб, що мають громадянство (підданство)іншої держави, запрошених на роботу до державних органів України. Це по-перше, не входить до основних завдань СБУ, по-друге –це підриває визначені в законодавстві України засади щодо порядків перевірки і призначення на відповідні посади. На сьогодні в законодавстві чітко встановлені вимоги щодо тих чи інших посад, підстави, що унеможливлюють призначення на посаду, порядки і види перевірок, які здійснюються відповідними державними органами (зокрема, НАЗК) тощо. По-третє, це створює надзвичайно великі корупційні ризики.


  • Повноваження СБУ щодо здобування та обробляння інформації (у т.ч. персональних даних), створення і використання баз даних, отримання доступу до них та копіювання фондів даних, входження до приміщень фізичних осіб (у тому числі без розкриття своєї належності) тощо потребують чіткого врегулювання в законі, інакше це створює ризики порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, визначених в КУ щодо невтручання в особисте і сімейне життя, несанкціонованого доступу СБУ до конфіденційної інформації про особу, її зберігання і поширення тощо.

  • Проєктом СБУ надається повноваження щодо здійснення технічного регулювання у сфері СТЗ та інших ТЗ негласного зняття інформації та контролю за їх обігом. Таке повноваження СБУ неодноразово піддавалося критиці. По- перше, ці технічні засоби використовуються всіма правоохоронними органами і створення монополії за СБУ щодо регулювання питань, пов’язаних з їх придбанням, використанням тощо фактично унеможливлює і блокує діяльність цих правоохоронних органів в частині придбання і використання таких засобів для забезпечення покладених на них законодавством завдань(особливо якщо це стосується розслідування кримінальних правопорушень відносно співробітників СБУ). По-друге, питання створення, ввезення тощо цих засобів, це спеціальна ліцензійна діяльність. СБУ – це орган, який забезпечує питання національної безпеки, а не орган, який контролює господарську діяльність спеціалізованих суб’єктів господарювання. По-третє, як показує існуюча на сьогодні практика, таке повноваження щодо встановлення монополії СБУ з цього питання зберігає існуючі на сьогодні надзвичайно великі корупційні ризики для СБУ.

  • Проєктом передбачається, що форми, методи і засоби реалізації СБУ своїх повноважень визначаються законодавством, у т.ч. актами СБУ, зміст яких може становити державну таємницю. При цьому, передбачається, що застосування цих форм і методів має бути адекватним рівню загрози, та не повинно мати на меті заподіяння шкоди….. Зважаючи на те, що КУ встановлює, що будь-які нормативно-правові акти приймаються на основі КУ і повинні відповідати їй, таке формулювання (у т.ч. адекватністю рівню загрози тощо) в законі створюватиме суттєві ризики для можливості порушення конституційних приписів та конституційних прав і свобод людини і громадянина.

  • У ст. 12 передбачається встановити, що доступ до інформації про факт залучення СБУ осіб до конфіденційного співробітництва може надаватися у виключних випадках у порядку, визначеному законодавством. Зважаючи на відсутність посилання на відповідні закони, де такі випадки визначені і на відсутність визначення цих випадків у цьому законів, це створює ризики порушення принципу юридичної визначеності. Відсутність визначення конкретних випадків, в яких до цієї інформації може бути надано доступ і коло осіб та обставини, за яких до цієї інформації такий доступ надається, створюватиме загрозу життю і здоров’ю осіб, які здійснюють таке конфіденційне співробітництво.

  • Проєктом передбачається, що кошти, отримані від діяльності структур прикриття або реалізації їхнього майна, використовується СБУ. При цьому, проект не визначає з якою метою/для яких цілей. Це створює суттєві корупційні ризики зловживань з боку СБУ в частині використання цих коштів.


  • В Ст. 60-68 проєкту визначено види і способи здійснення контролю (парламентський, президентський тощо) за діяльністю СБУ. Однак, жодна із статей не передбачає наслідків за результатами здійснення цих контролів. Це свідчить про створення в законі механізмів, які лише формально закладають наявність контролю. Зазначене матиме наслідком ризики уникнення будь-якої відповідальності за допущені СБУ порушення в ході своєї діяльності/невиконання покладених на СБУ функцій тощо.

  • Проєктом передбачається внести зміни до ЗУ Про державну таємницю встановивши, що підставою для відмови в наданні допуску до державної таємниці є відмови громадянина пройти контррозвідувальне опитування в Службі безпеки України. Однак, у проєкті не визначається за якими критеріями воно проводиться і хто їх визначатиме, хто його проводить, які самі показники будуть підставою для визнання його таким, що його не пройдено тощо. В той же час саме визначення поняття «контррозвідувальне опитування пропонується надати у ЗУ Про контррозвідувальну діяльність. Відсутність таких критеріїв в ЗУ про державну таємницю порушує принципи юридичної визначеності та створює суттєві ризики зловживань з боку СБУ при прийнятті рішень щодо конкретних осіб при вирішенні питання щодо надання/ненадання доступу тощо.

  • Змінами до ЗУ Про прокуратуру фактично пропонується встановити, що кандидатів на посаду прокурора, які успішно склали кваліфікаційний іспит будуть перевіряти також і в рамках ЗУ Про контррозвідувальну діяльність. Висновок СБУ щодо результатів такої перевірки є обов’язковим для врахування при призначенні на посаду. При цьому, виключення робиться для посади Генерального прокурора. Це ж стосується і змін до ЗУ Про державну службу, які передбачають включення представника СБУ з питань контррозвідувальної діяльності до складу конкурсних комісій, а контррозвідувальна перевірка буде здійснюватися відносно всіх кандидатів на посаду державної служби. Здійснення СБУ перевірок щодо всіх кандидатів на посади прокурорів/держслужбовців призведе до надмірного завантаження СБУ та створюватиме ризики затягування процесу призначення осіб на відповідні посади. Таку перевірку доречно проводити, якщо в ході спеціальної перевірки відповідним підрозділом державного органу будуть виявлені/отримані факти/дані, які можуть свідчити про те, що особу доцільно перевірити в рамках ЗУ Про контррозвідувальну діяльність.

Наслідки прийняття законопроєкту для політичної, соціально-економічної та інших сфер:


Позитивні:

  • Підвищення інституційної спроможності СБУ із забезпечення державної безпеки;
  • Перетворення СБУ в інституцію, яка відповідатиме вимогам міжнародних стандартів

Негативні:

  • Втручання в конституційні повноваження Президента України;
  • Ризики безпідставного порушення з боку СБУ конституційних прав і свобод людини і громадянина (невтручання у приватне та сімейне життя, забезпечення збереження конфіденційних даних про особу тощо);
  • Монополізація з боку СБУ діяльності у сфері обігу СТЗІ та інших технічних засобів негласного отримання інформації;
  • Безрезультатне/формальне закріплення в законі видів контролю за діяльністю СБУ
Небезпечні Потребують доопрацювання