Watchdoc

Зміни до деяких законодавчих актів України щодо криміналізації відповідальності за невиконання законних вимог посадових осіб у галузі охорони навколишнього середовища

Дата/номер реєстрації: 5204 від 04.03.2021

Авторський колектив: Штепа С.С. (Слуга народу), Нікітіна М.В. (Слуга народу)

Профільний напрямок: Правова політика

Стан розгляду: 11.03.2021 – Надано для ознайомлення

Стислий зміст законопроєкту


Згідно з пояснювальною запискою, законопроєкт спрямований на підвищення ступеню відповідальності за скоєні правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища, запобігання перешкоджанню роботі посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Потенційний вплив


Позитиви: –

Негативи:

Для досягнення вказаної мети законопроєктом пропонується доповнити КК України новою статтею 238-1, якою встановити кримінальну відповідальність службових осіб за невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища (далі – ОНПС), використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, одночасно виключивши передбачений на сьогодні статтею 188-5 КУпАП склад адміністративного правопорушення за такі ж самі протиправні дії.

1. У першу чергу слід зазначити, що законопроєктом пропонується встановити кримінальну відповідальність виключно для службових осіб. Однак, не визначається про яких саме службових осіб йдеться. 
Наразі КК Україна містить Розділ XVII, яким визначено кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності.  
В той же час, у пояснювальній записці до законопроекту в обґрунтування запропонованих змін, йдеться про «суб’єктів господарської діяльності», які не виконують законні вимоги посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі ОНПС.
Відсутність чіткого визначення кола суб’єктів пропонованого злочину унеможливить застосування пропонованої законопроектом статті КК, створить ризики для зловживань та уникнення відповідальності винними особами.

2. Наявна на сьогодні можливість притягнення винної особи (незалежно від того, чи є вона службовою особою) до адміністративної відповідальності є більш дієвим та ефективним заходом, аніж притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки враховуючи складність процедури кримінального провадження, буде застосовуватись до винної особи досить не часто. 

З огляду на це, доцільно розглядати питання про посилення адміністративної відповідальності та встановлення належного контролю за виконанням відповідних адміністративних стягнень. 

3. Крім того, кримінальну відповідальність передбачається запровадити тільки за «умисне невиконання службовою особою» законних розпоряджень …., в той час як діюча редакція статті 188-5 КУпАП передбачає можливість притягнення до адміністративної відповідальності особу за «невиконання» законних розпоряджень…. Це створюватиме можливості для зловживань та уникнення відповідальності службових осіб (у разі недоведення умислу, особа залишиться непокараною), а також взагалі не нестимуть відповідальності інші особи, які не виконуватимуть законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі ОНПС. 

4. Також, щодо складу злочину - сумнівним є наприклад встановлення кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі на строк від 3-х до 5-ти років за умисне невиконання службовою особою законних вимог, розпоряджень чи приписів посадових осіб, які здійснюють державний контроль у галузі ОНПС у вигляді ненадання їм необхідної інформації чи надання неправдивої інформації. 

5. Запропонована редакція статті також не передбачає складовою наявність шкоди чи інших тяжких наслідків, спричинення яких наприклад внаслідок ненадання інформації, може слугувати для криміналізації діяння. 

6. Також, в рамках запропонованої редакції ст. 238-1 КК пропонується криміналізувати «вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків». Невизначеність точного переліку протиправних дій, які підпадатимуть під кримінальну відповідальність, порушує принцип правової визначеності та створює надзвичайно великі ризики для зловживань. 

Висновок:


Запропоновані зміни не забезпечуватимуть досягнення мети законопроєкту, є необґрунтованими та створюватимуть ризики для зловживань та тиску на суб’єктів господарської діяльності як з боку посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі ОНПС так і правоохоронних органів.

Небезпечні