Авторський колектив: Кабінет Міністрів України
Профільний напрямок: Галузевий розвиток
Стан розгляду: 26.05.2021 – Надано для ознайомлення
Стислий зміст законопроєкту
Законопроєктом пропонується внести зміни до глави XV «Індивідуальні трудові спори» Кодексу законів про працю України з метою її осучаснення, а також запровадити новий спосіб вирішення індивідуальних трудових спорів шляхом залучення медіаторів.
Зокрема:
- встановити на законодавчому рівні поняття індивідуального трудового спору, його предмет та сторони.
- закріпити на законодавчому рівні можливість, за згодою сторін, вирішення індивідуальних трудових спорів шляхом медіації (при цьому зберігаються вже існуючі варіанти вирішення таких спорів: за участі комісії по трудових спорах та через суд).
- обмежити строк звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат протягом року з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення (наразі такий строк законодавством не обмежений).
- встановити більш короткий строк (3 місяці замість 1 року) для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству.
Потенційний вплив
Позитиви:
Прийняття законопроєкту сприятиме гармонізації національного законодавства із законодавством Європейського Союзу, створить додаткові можливості для ефективного і швидкого врегулювання трудових спорів у досудовому порядку.
Попри на застарілий характер вітчизняного трудового законодавства, залучення медіації, як інструменту вирішення трудових спорів, прослідковується досить давно. Відтак, у главі XV КЗпП містяться положення про комісії з трудових спорів, які мають створюватись і діяти на підприємствах, в установах, організаціях з кількістю працівників не менше 15.
Спори, які можуть розглядати такі комісії, зазвичай обмежені за характером чи суб'єктним складом. До компетенції комісій не входить вирішення і розгляд спорів, пов’язаних з поновленням на роботі; за заявами працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору; спори за заявами власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, що заподіяна підприємству, установі чи організації; спори за заявами адміністрації чи керівного складу підприємства, службових осіб, керівних працівників, які обираються, затверджуються чи призначаються на посади; з питань звільнення, зміни дати і формулювання причин звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладення дисциплінарних стягнень.
Негативи:
Висновок:
Зміни, запропоновані законопроєктом матимуть позитивний вплив на суб’єктів трудових відносин, зокрема розширюють можливості врегулювання індивідуальних трудових спорів в досудовому порядку, сприятимуть зменшенню судової завантаженості, а також усунуть можливості зловживання працівника своїм правом на звернення до суду.