Кримінальний кодекс України доповнити новою статтею 382-1 такого змісту:
«Стаття 382-1. Невиконання працівником правоохоронного органу судового рішення
1. Невиконання працівником правоохоронного органу вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи поєднані з вимаганням неправомірної вигоди, - караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років, з конфіскацією майна.».
Внесення запропонованих змін недоцільно, оскільки у розділі «Кримінальні правопорушення проти правосуддя» міститься стаття 382 КК, яка є загальною та вже передбачає кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення незалежно від того, хто є суб’єктом такої відповідальності та в якому процесі (кримінальному, цивільному тощо) це рішення не виконано. При цьому, частина 2 цієї норми статті КК окремо встановлює відповідальність за невиконання судових рішень саме службовими особами, якими працівники правоохоронних органів і є. Крім того, як свідчить судова практика, злочини, вчинені працівниками правоохоронних органів, у тому числі і за вчинення злочину, передбаченого статтею 382 КК, кваліфікуються за сукупністю злочинів, зокрема зі статтями 364/365/367 КК.
Внесення подібних змін до КК для запровадження відповідальності окремих груп службових осіб за певні види к/п призведе до нагромадженості КК та розбалансованості в частині визначення кваліфікації злочину.
Наслідки прийняття законопроєкту для політичної, соціально-економічної та інших сфер:
Позитивні: –
Негативні:
Введення даного інституту кримінального права може призвести до розбалансованості діючого КК України.
