Watchdoc

Зміни в КК та КПК щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів

Дата/номер реєстрації: 5321 від 31.03.2021

Авторський колектив: Арешонков В.Ю. (Довіра)

Профільний напрямок: Правова політика

Стан розгляду: 02.04.2021 – Надано для ознайомлення

Стислий зміст законопроєкту


Законопроектом пропонується виключити ст. 286-1 КК (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння), а питання кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, вчинене у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, врегулювати окремими частинами 4 і 5 в ст. 286 КК (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами).

Також пропонується виключити абзац другий ч. 2 ст. 298-2 КПК, якою встановлено, що затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, передбач.    ст. 286-1 КК, з ознаками перебування у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння або перебування під впливом лікарських засобів, що знижують її увагу та швидкість реакції, здійснюється не більш як на 3 години з обов’язковим доставленням такої особи до медичного закладу для забезпечення проходження відповідного медичного освідування.


Потенційний вплив


Позитиви: –

Прийняття законопроекту, на думку автора, забезпечить посилення відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та забезпечить однакове застосування окремих положень КК України 

Негативи:

КК України доповнено статтею 286-1 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» № 1231-IX від 16.02.2021 саме з метою посилення кримінальної відповідальності за  порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння та криміналізації цього правопорушення. Ці зміни набрали чинності 17.03.2021. (раніше вказана стаття перестала юридично існувати з 03.07.2020 у зв’язку з Законом № №720-IX).

(Згідно роз’яснення Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності № 04-27/3-2021/97637 від 18.03.2021, Комітет вважає, що 17 березня 2021 року КК України доповнено новою статтею 286-1 (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння), яка підлягає застосуванню в редакції Закону № 1231-IX).  

За усталеною практикою конструювання норм законодавства про кримінальну відповідальність, внесення змін до норми чи її виключення доцільне у разі необхідності уточнення/удосконалення норми та/або неефективності дії цієї норми.

Однак, норма, яку автором законопроекту пропонується виключити, а питання які нею регулюються перенести до ст. 286 КК та посилити санкції, «функціонує» з 17.03.2021 (з дня набрання чинності вказаним Законом).

Наразі необхідність посилення санкцій за цієї статтею чи доведення неефективності дії цієї статті КК не може мати достатньо об’єктивної оцінки. 

До того ж, законодавець умисно «розвів» в різні статті КК норми щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами і за такі ж порушення, але вчинені в стані сп’яніння. 

Крім того, прийняття запропонованих змін, у першу чергу, призведе до ризиків неоднакового застосування норм КК щодо правильного визначення закону, що криміналізує діяння, пом'якшує/посилює кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує/погіршує становище особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК злочинність і караність діяння визначається законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час вчинення цього діяння. Тобто, чинність закону про кримінальну відповідальність у часі розуміють як можливість застосування кримінального закону залежно від часу вчинення злочину. 

Припинення чинності закону про кримінальну відповідальність означає, що його норми не можуть застосовуватися до визначених у ньому діянь. Підставами для припинення чинності законом про кримінальну відповідальність є, зокрема: скасування закону про кримінальну відповідальність; заміна закону про кримінальну відповідальність іншим законом.

Ч. 2 і 3 ст. 5 КК встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. 

Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. 

Висновок:


Законопроект не забезпечуватиме досягнення поставленої мети та створюватиме ризики неоднакового застосування норм КК щодо правильного визначення закону, що криміналізує діяння.

Небезпечні