Watchdoc

Проєкт Закону про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності

Дата/номер реєстрації: 4167 від 29.09.2020

Авторський колектив: Кабінет Міністрів України

Профільний напрямок: Галузевий розвиток

Стан розгляду: 21.05.2021 – Передано на доопрацювання в Комітет

Стислий зміст законопроєкту


Згідно з пояснювальною запискою, законопроєкт спрямований на встановлення правових та організаційних засад запобігання, зменшення, контролю та усунення забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності шляхом впровадження інтегрованого довкільного дозволу, визначення вимог щодо застосування найкращих доступних технологій та методів управління, моніторингу викидів та контролю дотримання умов інтегрованого довкільного дозволу.

Потенційний вплив


Позитиви: 

  1.  Введення замість дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, дозволу на спеціальне водокористування та дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами -- інтегрованого довкільного дозволу (визначення процедури, строків, документів для його отримання); 
  2. Інтегрований довкільний дозвіл (далі - дозвіл), що отримується оператором на одну чи більше установок, розташованих та одному чи декількох промислових майданчиках та експлуатуються одним оператором.  Видаватиметься  такий дозвіл одним органом - Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України.

Негативи:

1)     Для отримання дозволу вимагається: заява (містить 14 пунктів, що необхідно зазначити).  В окремих випадках ще треба додати: базовий звіт, оцінку відступу, ОВД. Тобто в максимальному варіанті це 200-300 сторінок тексту, що може призвести до того, що перевірятиметься не реальний об’єм викидів та забруднюючих речовин в довкілля, а лише наявність та достатня кількість зібраних документів. 
2)     Встановлюється  частота та вимоги до моніторингу викидів, встановлення автоматизованого обладнання для моніторингу, розташування точок відбору проб та вимірювань. В Законі не чітко прописаний механізм  моніторингу викидів, потрібно фахова оцінка від приладобудівників і метрологів, що реально можливо вимірювати у умовах роботи установок, а що ні  (як зразок, прилади для виміру триоксиду сірки і фтористого водню є тільки лабораторні і періодичні, не призначені для безперервного аналізу).
3)     Підставою для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) є: «перевірки установок на предмет дотримання умов інтегрованого довкільного дозволу та інші перевірки з підстав, визначених ЗУ “Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності”». Дане формулювання порушує принцип правової визначеності та має занадто велику дискрецію щодо можливості ініціювати проведення позапланової перевірки.
4)     З метою виконання правил законодавчої техніки необхідно уникати неузгодженнностей та різних варіантів трактування одних і тих понять в законодавстві. Для прикладу п. 1 ст. 1 законопроекту та ст.1 чинного ЗУ «Про охорону атмосферного повітря» мають різне визначення поняття «викид», який є одним із ключових в природоохоронному законодавстві. 

Перелічені в ст.2 проекту закону виробничі процеси, на які розповсюджуватиметься дія даного законопроекту не завжди містить конкретні числові значення (показники) для яких потрібен дозвіл, наприклад п. 17 ст. 2 законопроекту (хімічна промисловість) не враховує виробництво нових видів продукції в наукових, дослідних цілях, що проводять науково дослідні інститути, фармкомпанії не у великій кількості та не для масового виробництва. 

Висновок:


Ідеологія даного законопроекту «Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності» є позитивною та підтримується в частині запровадження єдиного дозвільного документу, що стосується викидів та забруднень довкілля та видання його одним органом. Так само як і імплементація кращих практик Європейського Союзу що  стосується природоохоронної сфери. Разом з тим, деякі пропозиції, які містяться в положеннях даного законопроекту (обов’язок впровадження найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ) без встановлення достатнього часового періоду модернізації/переходу для підприємств, особливостей імплементації та виконання НДТМ в українському законодавстві) можуть спричинити негативний вплив на промисловість та інші сфери бізнесу для яких стане обов’язковим отримання дозволу, що в подальшому може призвести до зменшення кількості робочих місць, ненадходження поповнень до бюджету, закриття підприємств в цілому.

Законопроєкт для його ефективного  впровадження, особливо в частині запровадження найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ),  потребує подальшого доопрацювання та обговорення з представниками бізнесу, асоціаціями та об’єднаннями підприємців, громадськістю, народними депутатами України, представниками профільного Міністерства та іншими зацікавленими сторонами для розробки поступового та диференційованого переходу на європейські вимоги щодо екологічності та зменшення рівня забруднення довкілля з огляду на особливості української структури економіки, доступу до фінансових ресурсів та рівня підтримки держави.

Потребують доопрацювання