Watchdoc

Проєкт Закону щодо вдосконалення діяльності Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

Дата/номер реєстрації: 3335-1 від 04.05.2020

Авторський колектив: Янченко Г.І. ("Слуга народу"), Каптєлов Р.В. ("Слуга народу") та ще 6 співавторів

Профільний напрямок: Правова політика, профільний комітет - Комітет з питань антикорупційної політики

Стан розгляду:
06.05.2020 направлено на розгляд профільного Комітету
13.05.2020 висновок ГНЕУ – законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання
10.06.2020 висновок профільного Комітету – рекомендувати ВРУ прийняти за основу з пропозицією доопрацювати зазначений законопроєкт до другого читання
12.06.2020 надання Комітетом подання про розгляд
16.06.2020 включення до порядку денного (не розглядався)
17.06.2020 висновок Комітету з питань бюджету - законопроєкт матиме вплив на показники бюджету

Короткий опис аналізу змісту законопроєкту


Позитивні аспекти: 

Потенційні ризики:

  • Змінами до КПК пропонується визначити, що уповноважена особа Національного агентства є учасником кримінального провадження та учасником судового провадження. Відповідно в КПК передбачаються зобов’язання щодо повідомлення Національного агентства про час і місце розгляду слідчим суддею питань, які стосуються передачі активів, участі таких уповноважених осіб у самому кримінальному провадженні, надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження, здійснювати інші процесуальні права, визначені законом та цим Кодексом тощо.

При цьому законопроєкт не містить визначення конкретного переліку прав та обов’язків таких уповноважених осіб, їх правового статусу саме в кримінальному провадженні, а надання повноваження здійснювати інші процесуальні права взагалі порушує принципи юридичної визначеності. Це створює корупційні ризики зловживань з боку таких уповноважених осіб, зокрема можливості затягування/блокування вчинення тих чи інших дій слідчим, що може мати наслідком завдання матеріальних збитків як особі так і державі вцілому. Більш того, діюча редакція Закону містить механізми повідомлення Національного агентства, у тому числі зобов’язання надання їм необхідних для забезпечення виконання своїх функцій матеріалів щодо активів.

  • Визначення, що арешт майна, яке передано в управління органу виявлення, розшуку та управління активами, також може бути скасовано тільки повністю ухвалою слідчого судді не враховує концепцію КПК, яка передбачає можливість скасування арешту не тільки повністю, а й частково. Зокрема, у разі якщо в управління було передано майно, яке складалось з декількох об’єктів, встановленням в нормі КПК, що таких арешт майна може бути скасовано тільки повністю створює корупційні ризики та підстави для безпідставного позбавлення права володіння особою своїм майном, відносно якого судом може бути прийнято рішення про скасування арешту з підстав, визначених КПК.

При цьому, подальші зміни до КПК передбачають можливість зміни не лише повністю а й у інший спосіб за ухвалою слідчого судді передання в управління активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

  • Нове визначення терміну «управління активами», яке передбачає, що це діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт …, шляхом їх передачі в управління відповідно до цього Закону та подальшого управління ними, … є нелогічним, оскільки питання володіння, користування і реалізація є формами власності згідно ЦК України. Управління передбачає, що одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). У випадках, встановлених законом, установником управління може бути Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;

  • З урахуванням визначення в ЦК поняття та змісту договору управління майном, визначення у ч.2 ст. 19 ПЗУ, що право управління активами, які є нерухомим майном є речовим правом, створює неузгодженість між законодавчими актами;

  • ПЗУ пропонується надати Національному агентству безоплатний прямий (безпосередній) доступ з можливістю віддаленої обробки інформації або в режимі автоматичного одержання даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань …………… у тому числі відомості яких містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи державного управління, державні і комунальні підприємства, установи, організації або органи місцевого самоврядування, а також до іншої інформації, що знаходиться в розпорядженні державних органів, органів державного управління чи органів місцевого самоврядування….

При цьому ПЗУ не містить запобіжників щодо недопущення з боку Національного агенства зловживання цим правом. Надання такого повноваження створює ризики розголошення персональних даних осіб та інших відомостей, які містять відповідний гриф обмеження доступу.

  • Виключення із щорічного звіту даних стосовно облікової вартості розшуканого майна створює корупційні ризики заниження його вартості, безконтрольності ефективності управління ним тощо;

  • Визначення в ст. 19 ПЗУ що особи, яким реалізовано активи у випадках і в порядку, встановлених цим Законом, є добросовісними набувачами, а зазначені активи не можуть бути витребувані в таких осіб, створює ризики порушення права власності особи на майно в розумінні ст. 388 ЦК, а також корупційні ризики зловживань під час реалізації такого майна.

Наслідки прийняття законопроєкту для політичної, соціально-економічної та інших сфер:


Позитивні: 

Негативні:

  • Розширення повноважень Національного агентства, у тому числі в рамках КПК, що створює корупційні ризики зловживань з боку уповноважених осіб Національного агентства та блокування роботи слідчих органів;
  • Ризики розголошення персональних даних та іншої інформації, яка містить відповідний гриф обмеження доступу у разі надання Національному агентству доступу до реєстрів і баз даних у обсязі, запропонованому законопроєктом;
  • Створення ризиків порушення права власності осіб на майно.
Небезпечні