Watchdoc

Проєкт Закону про медіацію

Дата/номер реєстрації: 3504 від 19.05.2020

Авторський колектив: Кабінет Міністрів України

Профільний напрямок: Профільний комітет - Комітет з питань правової політики
Антикорупція / прокуратура / ДБР / СБУ / МВС/ Економічна політика

Стан розгляду: Розглянуто профільним комітетом, рекомендовано ВРУ прийняти в першому читанні за основу


Норми законопроекту


Стаття 12. Обов’язки медіатора

1. Медіатор зобов’язаний:
…….
8) не рідше одного разу на рік на безоплатній основі надавати послуги з проведення медіації, у якій однією із сторін є особа, яка перебуває під юрисдикцією України, якщо її середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, або особа з інвалідністю, яка отримує пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, у разі звернення таких осіб до медіатора;

враховуючи те, що медіатор фактично є суб’єктом господарської діяльності, зобов’язання медіатора не рідше одного разу на рік на безоплатній основі надавати послуги з проведення медіації є безпідставним та створює ризики втручання у здійснення ним своєї діяльності. Медіатор має право здійснювати свою діяльність у тому числі і на безоплатній основі. Наявність цієї норми призведе до формального виконання ним цього зобов’язання шляхом пошуку особи, нескладного спору тощо. Також це порушує принцип добровільності медіації, який передбачає самостійне звернення сторони та вибір нею медіатора.


Стаття 14. Відповідальність медіатора

1. Медіатор несе відповідальність за порушення вимог цього Закону в порядку, передбаченому законом.
2. Медіатор також може нести відповідальність, визначену статутом та/або положенням про об’єднання медіаторів, членом якого він є.

Стаття 18. Договір про проведення медіації
1. Договір про проведення медіації укладається між сторонами конфлікту (спору)  та медіатором (медіаторами).
2. У договорі про проведення медіації зазначаються:
…..
10) відповідальність медіатора (медіаторів) та сторін медіації за порушення умов договору про проведення медіації;

Стаття 16. Права сторін медіації
1. Сторони медіації мають право:

3) за взаємною згодою залучати до медіації інших  учасників;

- проведення медіації регулюється укладенням відповідного договору і саме в договорі визначається відповідальність медіатора за порушення умов договору медіації.  Однак, законопроект не містить положень, які б передбачали, що медіатор несе цивільно-правову відповідальність за порушення ним умов договору
- сторонам медіації надається, зокрема, право на залучення до медіації інших учасників, але законопроект не містить положень щодо відповідальності таких учасників за розголошення змісту процесу медіації, до якого вони залучаються

Стаття 5. Конфіденційність 

1. Медіатор та інші учасники медіації дотримуються принципу конфіденційності, якщо інше не встановлено законом, а також у разі, коли сторони медіації домовилися у письмовій формі про інше. 

Принцип конфіденційності не застосовується у разі, коли розкриття інформації необхідне для запобігання заподіянню шкоди фізичному чи психічному здоров’ю особи або вчиненню кримінального правопорушення.

2. Конфіденційною є вся інформація, що стосується медіації, …
3. Жодна із сторін медіації, медіатор, інші учасники медіації, а також організація, що забезпечує проведення медіації, не мають права розголошувати інформації, що стосується медіації, без письмової згоди сторін медіації. 

4. Особи, зазначені у частині третій цієї статті, за розголошення інформації, що стосується медіації, без письмової згоди сторін медіації несуть відповідальність, передбачену законом або договором про проведення медіації.
Стаття 6. Незалежність та нейтральність медіатора
….
3. Втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, будь-яких інших фізичних і юридичних осіб у діяльність медіатора під час підготовки та проведення медіації забороняється.

 законопроект містить положення про недопустимість розголошення конфіденційної інформації сторонами медіації та про заборону втручання органів державної влади, місцевого самоврядування будь-яких фізичних чи юридичних осіб у діяльність медіатора під час здійснення ним медіації. При цьому визначається, що принцип конфіденційності не застосовується, коли йдеться про необхідність розкриття інформації для запобігання злочину чи завданню фізичної/психологічної шкоди особи, вчинення особою злочину.
Однак, відсутність положень щодо випадків звільнення медіатора від зобов’язання надавати інформацію про здійснювану ним діяльність щодо медіації 
на запити органів державної влади, правоохоронних органів тощо та конкретизації обставин і критеріїв, за якими надається право на порушення принципу конфіденційності може призвести до зловживань з боку таких органів при витребуванні ними інформації

Короткий опис аналізу змісту законопроекту


Позитивні аспекти:
  • запровадження на законодавчому рівні інституту медіації в Україні

Потенційні ризики:
  • враховуючи те, що медіатор фактично є суб’єктом господарської діяльності, зобов’язання медіатора не рідше одного разу на рік на безоплатній основі надавати послуги з проведення медіації є безпідставним та створює ризики втручання у здійснення ним своєї діяльності. Медіатор має право здійснювати свою діяльність у тому числі і на безоплатній основі. Наявність цієї норми призведе до формального виконання ним цього зобов’язання шляхом пошуку особи, нескладного спору тощо. Також це порушує принцип добровільності медіації, який передбачає самостійне звернення сторони та вибір нею медіатора. 
  • проведення медіації регулюється укладенням відповідного договору і саме в договорі визначається відповідальність медіатора за порушення умов договору медіації. Однак, законопроект не містить положень, які б передбачали, що медіатор несе цивільно-правову відповідальність за порушення ним умов договору
  • сторонам медіації надається, зокрема, право на залучення до медіації інших учасників, але законопроект не містить положень щодо відповідальності таких учасників за розголошення змісту процесу медіації, до якого вони залучаються
  • законопроект містить положення про недопустимість розголошення конфіденційної інформації сторонами медіації та про заборону втручання органів державної влади, місцевого самоврядування будь-яких фізичних чи юридичних осіб у діяльність медіатора під час здійснення ним медіації. При цьому визначається, що принцип конфіденційності не застосовується, коли йдеться про необхідність розкриття інформації для запобігання злочину чи завданню фізичної/психологічної шкоди особи, вчинення особою злочину. Однак, відсутність положень щодо випадків звільнення медіатора від зобов’язання надавати інформацію про здійснювану ним діяльність щодо медіації на запити органів державної влади, правоохоронних органів тощо та конкретизації обставин і критеріїв, за якими надається право на порушення принципу конфіденційності може призвести до зловживань з боку таких органів при витребуванні ними інформації

Наслідки прийняття законопроекту для політичної, соціально-економічної та інших сфер


Позитивні:
  • визначення на законодавчому рівні механізму добровільного позасудового врегулювання конфлікту (спору) шляхом домовленостей між сторонами за участі медіатора
  • скорочення (пришвидшення) строків вирішення спірних питань між сторонами 
  • зменшення навантаження на судову систему

Негативні:
Корисні