Watchdoc

Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо підвищення ефективності досудового розслідування)

Дата/номер реєстрації: 2244 від 08.10.2019

Авторський колектив: Яценко А.В. (депутатська група «За майбутнє»)

Профільний напрямок: Правова політика 
Профільний комітет - Комітет з питань правоохоронної діяльності 

Стан розгляду: 
16.10.2019 рекомендовано профільним комітетом включити до порядку денного
29.10.2019 включено до порядку денного  (не розглядався)
03.04.2020 висновок ГНЕУ – за результатами розгляду у першому читанні повернути суб’єкту закон. ініціативи на доопрацювання




Норми законопроекту


Внести до Кримінального процесуального кодексу України такі зміни:

1. у частині першій статті 3:

у пункті 5 після слів «досудових розслідувань» доповнити словами «, а у визначених цим Кодексом випадках – з моменту початку проведення уповноваженими особами процесуальних дій до внесення відомостей в Єдиний реєстр досудового розслідування»;

встановлення, що початком досудового розслідування є також момент початку проведення процесуальних дій до внесення відомостей в ЄРДР суперечить принципам КПК щодо обов’язку прокурора/ слідчого розпочати кримінальне розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення, або надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Також це не узгоджується з положеннями статті 214 КПК, якими, з метою забезпечення верховенства права та недопущення порушення прав, встановлено чітку заборону на здійснення будь-яких процесуальних дій до внесення відповідних відомостей в ЄРДР. Запровадження таких змін створює корупційний ризик безпідставного затягування/невнесення відомостей в ЄРДР.

2. у частині першій статті 3:

у пункті 14 слова «повідомлення особі про підозру» замінити словами «вручення особі підозри»;

запровадження стадії початку притягнення до крим. відповідальності з моменту вручення особі підозри нівелює зміст самого поняття підозри (наявність припущення щодо вчинення особою злочину) та призводитиме до двоякого розуміння цієї норми (момент «складення» і «вручення») і безпідставного затягування початку притягнення особи до крим. відповідальності за вчинення злочину. Також це унеможливить здійснення заочного кримінального переслідування.

3. пункт 13 частини першої статті 7 доповнити словами такого змісту «та отримання професійної правничої допомоги»;

у статті 20:
назву статті доповнити словами «та професійну правничу допомогу»
частину першу, другу та третю викласти у такій редакції:

  1. «Підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений особа, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися професійною правничою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
  2. Учасники кримінального провадження, а також особи, які беруть участь у провадженні процесуальних дій у кримінальному провадженні, мають право на професійну правничу допомогу у формах, які не заборонені чинним кримінальним процесуальним законодавством.
  3. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані роз’яснити особі її право на професійну правничу допомогу та забезпечити право на професійну правничу допомогу адвоката.

У випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної професійної правничої допомоги, така допомога надається безоплатно за рахунок держави.»;

частину третю статті 223 доповнити новим реченням такого змісту:
«Адвокат має право брати участь у будь-яких слідчих (розшукових) діях (крім негласних слідчих (розшукових) дій), у яких бере участь особа, якій він надає професійну правничу допомогу.»;

запровадження поняття «правнича допомога» має бути систематичним у всіх відповідних, суміжних з КПК законодавчих актах. Часткова зміна існуючого на сьогодні терміну «правова допомога» на термін «правнича допомога» призведе до суперечностей в законодавчих актах та може призвести до порушення права особи на отримання правової допомоги


у статті 36:

… у пункті 10 частини другої після слів «негласних слідчих (розшукових) дій» доповнити словами «призначення ревізій, перевірок»;
у пункті 5 частини другої статті 40 після слів «забезпечення кримінального провадження» доповнити словами «призначення ревізій, перевірок»;

доповнити новою статтею 245-1 такого змісту:

«Стаття 245-1 Розгляд слідчим суддею клопотання про призначення ревізії чи перевірки

  1. З метою встановлення обставин, які мають значення для кримінального провадження прокурор або слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про призначення ревізії, перевірки. 
  2. У клопотанні зазначаються: ….»  До клопотання також додаються копії матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовують свої доводи.
  3. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду за участю прокурора або слідчого.
  4. Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог частини другої цієї статті, повертає його особі, яка його подала, про що постановляє ухвалу.
  5. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя виносить ухвалу, в якій зазначає підстави для його задоволення  або мотиви відмови. У разі задоволення клопотання слідчий суддя в ухвалі також зазначає: орган, якому доручається проведення ревізії чи перевірки; обставини та питання, які підлягають встановленню та перевірці під час проведення ревізії чи перевірки.
  6. Копія ухвали надсилається прокурору або слідчому, якими було ініційовано звернення з клопотанням, не пізніше дня, наступного за днем її винесення, та має бути невідкладно направлена ними органу, який залучено до проведення ревізії чи перевірки, для виконання у встановлений термін
  7. Ухвала про відмову в задоволенні клопотання про призначення ревізії, перевірки може бути оскаржена у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ухвала про призначення ревізії, перевірки оскарженню не підлягає.
  8. За результатами ревізії або перевірки відповідні матеріали надаються слідчому або прокурору, якими подавалося відповідне клопотання.»;

запровадження погодження прокурором клопотань слідчого до слідчого судді щодо призначення ревізій і перевірок безпідставно розширює сферу повноважень прокурора і слідчого судді, оскільки погодження призначення перевірок і ревізій не відноситься до їх компетенції. Слідчий суддя має оцінювати докази (у тому числі і результати перевірки чи ревізії, які підтверджують або спростовують факт вчинення злочину), а не зобов’язувати проводити ревізію. Призначення ревізій для отримання доказів є прерогативою слідчого, який здійснює збір таких доказів

у статті 214:

у частині першій після слів «кримінальне правопорушення» доповнити словами «, які містять достатні дані про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення», після слова «джерела» доповнити словом «таких»;

у частині третій після слів «Огляд місця події» доповнити словами «затримання особи та її особистий огляд»;

у частині четвертій після слів «повідомлення про кримінальне правопорушення» доповнити словами «, які містять достатні дані про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення»;

встановлення в статті 214 КПК підставою початку досудового розслідування наявності в повідомленні/заяві про вчинення злочину «достатніх даних про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення» призведе до безпідставної відмови в внесенні відповідних відомостей в ЄРДР. Для запровадження такої зміни мають бути визначені чіткі критерії цієї «достатності підстав» за якими слідчий/прокурор буде оцінювати отримане повідомлення. Визначення наявності/відсутності факту вчинення злочину має здійснюватися на підставі доказів, а не суб’єктивній оцінці достатності даних про обставини в заяві/повідомленні

частину другу статті 218 доповнити реченням такого змісту: «В такому випадку, прокурор зобов'язаний визначити підслідність в строк не більше п’яти робочих днів з дня початку досудового розслідування.»

встановлення в КПК зобов’язання прокурора щодо визначення підслідності у строк до 5 днів є необґрунтованим і може призвести до безпідставного затягування досудового розслідування. Крім того, при внесенні в ЄРДР (навіть якщо це новий злочин, виявлений в ході досудового розслідування іншого злочину) попередньо вказується кваліфікація злочину та орган досудового розслідування, до компетенції якого це відноситься


Короткий опис аналізу змісту законопроекту


Позитивні аспекти: —

Потенційні ризики:

  • встановлення, що початком досудового розслідування є також момент початку проведення процесуальних дій до внесення відомостей в ЄРДР суперечить принципам КПК щодо  обов’язку прокурора, слідчого розпочати кримінальне розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення, або надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Також це не узгоджується з положеннями статті 214 КПК, якими, з метою забезпечення верховенства права та недопущення порушення прав, встановлено чітку заборону на здійснення будь-яких процесуальних дій до внесення відповідних відомостей в ЄРДР. Запровадження таких змін створює корупційний ризик безпідставного затягування/невнесення відомостей в ЄРДР.
  • запровадження стадії початку притягнення до крим. відповідальності з моменту вручення особі підозри нівелює зміст самого поняття підозри (наявність припущення щодо вчинення особою злочину) та призводитиме до двоякого розуміння цієї норми (момент «складення» і «вручення») і безпідставного затягування початку притягнення особи до крим. відповідальності за вчинення злочину. Також це унеможливить здійснення заочного кримінального переслідування.
  • запровадження поняття «правнича допомога» має бути систематичним у всіх відповідних, суміжних з КПК  законодавчих актах. Часткова зміна існуючого на сьогодні терміну «правова допомога» на термін «правнича допомога» призведе до суперечностей в законодавчих актах та може призвести до порушення права особи на отримання правової допомоги
  • запровадження погодження прокурором клопотань слідчого до слідчого судді щодо призначення ревізій і перевірок  безпідставно розширює сферу повноважень прокурора і слідчого судді, оскільки погодження призначення перевірок і ревізій не відноситься до їх компетенції. Слідчий суддя має оцінювати докази (у тому числі і результати перевірки чи ревізії, які підтверджують або спростовують факт вчинення злочину), а не зобов’язувати проводити ревізію. Призначення ревізій для отримання доказів є прерогативою слідчого, який здійснює збір таких доказів
  • встановлення в статті 214 КПК підставою початку досудового розслідування наявності в повідомленні/заяві  про вчинення злочину «достатніх даних про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення» призведе до безпідставної відмови в внесенні відповідних відомостей в ЄРДР. Для запровадження такої зміни мають бути визначені чіткі критерії цієї «достатності підстав» за якими слідчий/прокурор буде оцінювати отримане повідомлення. Визначення наявності/відсутності факту вчинення злочину має здійснюватися на підставі доказів, а не суб’єктивній оцінці достатності даних про обставини в заяві/повідомленні
  • встановлення в КПК зобов’язання прокурора щодо визначення підслідності у строк до 5 днів є необґрунтованим і може призвести до безпідставного затягування досудового розслідування. Крім того, при внесенні в ЄРДР (навіть якщо це новий злочин, виявлений в ході досудового розслідування іншого злочину) попередньо вказується кваліфікація злочину та орган досудового розслідування, до компетенції якого це відноситься

Наслідки прийняття законопроекту для політичної, соціально-економічної та інших сфер


Позитивні: 
  • удосконалення деяких положень КПК щодо проведення досудового розслідування

Негативні: 

  •  створення механізмів для зловживань з боку слідчих/прокурорів шляхом надання їм права суб’єктивного визначення достатність даних про злочин в заяві/повідомленні для внесення в ЕРДР
  • зміщення початку притягнення особи до відповідальності на стадію вручення особі підозри створює ризики затягування початку притягнення особи до крим.відповідальності за вчинення злочину та уникнення ними такої відповідальності














Небезпечні